RECвізити. Антологія письменницьких голосів. Книга друга by Тетяна Терен

RECвізити. Антологія письменницьких голосів. Книга друга Reviews

• 
  Anna

  Несподівано гарна, заспокійлива якась книжка з інтерв‘ю/монологами письменників і поетів, частину яких ми встигли не знати чи забути. Кожен герой постає в максимально вигідному світі - в сенсі шо видно, хто такий Іздрик, який в 2014 шось розказував, шо, Ну і шо шо Діма биков шовіність і українців не любить, зато які гарні лекції про руську культуру записав(хотілося б щас піти перепитати, як ти дядя там). Або дмитро Павличко, в якого «Я, Я, Я» стільки шо не зрозуміло, чи був Ісус, чи Павличко був за нього і того парня. Або Прохасько, який так розказує шо варить мамі зупу свіжу кожен день і підігріває йогурт, шо я плачу. Короче…
• 
  Oleksandr Golovatyi

  
  4 кращих книг про швидкочитання (промо-лінк)
  
  Кращі записи та цитати з книги:
  
  "література - це розставлення правильних слів на правильних місцях"
  
  "Набоков і Пєлєвін - це єдині, кого я перечитую, і то щоразу раідше, і Пєлєвіна тільки раннього."
  
  "Юрій Іздрик народився 16 серпня 1962 р. в м. Калуш на Івано-Франківщині. Нащадок репресованого греко-католицького священика... Автор книжок прози "Острів КРК", "Воццек & воццекургія", "АМ(тм)", "ТАКЕ", "Флешка-2GB", роману "Подвійний Леон", збірок поезії "Ю", "Після прози" та "AB OUT", авторського поетичного-прозового альбому UNDERWORLD та ін. 2009 року зарозм з львівським поетом Г. Семенчуком заснував літературно-музичний проект "DrumТиАтр". Книга "ТАКЕ" перемогла в конкурсі "Книга року BBC-2009""
  
  "Ми усвідомлювали, що до українців було найжорстокіше ставлення. Чомусь Росія завжди боялася (і боїться понині) українського самостійного життя."
  
  "Патріотизм - те, без чого людина не може існувати. Це занурення в середовище свого народу, своїх батьків, прадідів."
  
  "Ігор Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорів на Львівщині. 1961 року закінчив філологічний факультет Львівського університету ім. І. Франка. 1972 року засуджений до 6 років ув'язнення та 3 років спецпоселння.... Автор 17 поетичних збірок, об'єднаних у цикли "Пробудженя муза", і "Невольнича муза", а також книжок для дітей "Книжечка для Звінки", "Про дівчинку і квіти", "Пан Ніхто", "Дурні казки", "Так собі та інше", "Казки зі Львова", а також розвідки "Значне і незначне про Антонича"... Автор повісті "Молімось зорям дальнім.""
  
  "Ростуть тільки ті, хто має з ким говорити."
  
  "тільки в контакті, тільки маючи здатність щось проговорювати, ти ростеш і живеш. Ніколи не можна бути останньою ланкою"
  
  "Любов - це Бог. Вони не є взаємозамінні, але тільки ці два слова разом дають повноту, яка живить усе."
  
  "Свобода - це величезна відповідальність. Це право зробити те, що ти хочеш, але з розумінням того, що абсолютно за все тебе спитають."
  
  "Маріанна Кіяновська народилася 17 листопада 1973 р. в м. Жовква на Львівщині. 1997 року закінчила філологічний факультет Львівського університету ім. І. Франка... Автор поетичних книг "Інкарнація", "Вінки сонетів", "Міфотворення", "Кохання і війна" (у співавторстві з М. Савкою), "Книга Адама", "Звичайна мова", "Дещо щоденне", "ДО ЕР", "373" та книги прози "Стежка вздовж ріки"."
  
  "в житті найважливіше - не зраджувати те, у що віриш, і вміти бути вдячним."
  
  "найвишуканіша українська мова, як на мене, в Лесі Українки."
  
  "В музиці чайковського є велике українське зерно, а його розуміння оркестру рівне Бетховену."
  
  "Іван Малкович народився 10 травня 1961 р. в с. Нижній Березів на Івано-Франківщині... 1981 року в газеті "Літературна Україна" вийшла перша велика поетична добірка Малковича зі вступним словом Д. Павличка, 1984 року - поетична збірка "Білий камінь", видавничу рецензію на яку написала Л. Костенко. Інши поетичні збірки - "Ключ", "Вірші", "Із янголом на плечі", "Вірші на зиму", "Все поруч", "Подорожник". "
  
  "Про Другу світову війну я скажу так: ми втопили німців у власній крові. Що ж похвалитися, коли такими жертвами страшними, такими мільйонами вбитих перемогу здобути? Не День меремоги, а День смутку маємо відзначати."
  
  "Юрій Мушкетик народився 21 березня 1929 р. у с. Веркіївка на Чернігівщині. 1953 року закінчив філологічний факультет Київського університету ім. Т. Шевченко. 1958 року очолив журнал "Дніпро"... В літературному доробку - романи та повісті "Гайдамаки", "Серце і камінь", "Крапля крові", "Останній острів", "Біль", "Суд над Сенекою", "Гетьманьский скарб", "Рубіж", "Яса", "На брата брат", "Погоня", "Останній Гетьман", "Час звіра" та ін. Лауреат премії ім. Т. Шевченка (1980). Герой України (2009)."
  
  "Література радянських часів має трактуватися, як література, яка творилася в підневільних умовах."
  
  "Ніхто не має такого розмаху в нашій літературі, як Іван Франко"
  
  "Найважливіше - це пошанувати час, зрозуміти, що ти - тимчасовий."
  
  "Дмитро Павличко народився 28 вересня 1929 р. в с. Стопчатів Косівського району на Івано-Франківщині... Автор понад 20 збірок поезій, серед яких "Правда кличе", "Гранослов", "Таємниця твого обличчя", "Покаянні псалми", "Золоте ябко", "Три строфи", "Вірші з Майдану" та ін. Автор пісенних текстів "Впали роси на покоси", "Лелеченьки", "Долиною туман тече", "Явір і яворина", "Я стужився, мила, за тобою", "Два кольори" та ін. Книжки для дітей: "Золоторогий олень", "Дядько Дощ", "Де найкраще місце на землі", "Смерічка" та ін... Автор сценаріїв до кінофільмів "Сон" (1964) та "Захар Беркут" (1971)... Один із засновників Народного Руху та Демократичної партії України. Перший голова Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Народний депутат України 1, 3 та 4 скликань... Герой України (2004).
  
  "Я вірю в магію промовлених слів. Хто володіє мовою, той володіє світом."
  
  "Коли людина хоче тільки успіху, вона працює лише на нього. Коли вона хоче тільки грошей, вона працює на них. Коли ж людина хоче отримати задоволення від своєї праці, то вона отримуватиме його."
  
  "Сенс життя полягає в безкінечному пізнанні. Доки людина живе, вона повинна пізнавати..."
  
  "Галина Пагутяк народилася 26 ли��ня 1958 р. в с. Заколоть Дрогобицького району на Львівщині, дитячі роки провела в с. Уріж.... Автор книг прози "Діти", "Господар", "Потрапити в сад", "Гірчичне зерно", "Смітник Господа нашого", "Записки Білого Пташка", "Писар Східних Воріт Притулку", "Захід сонця в Урожі, "Королівство", "Слуга з Добромиля", "Книгоноші з Королівства", "Урізька готика", "Зачаровані музиканти, "Сни Юлії і Германа", "Магнат", а також повістей для дітей "Втеча звірів, або Новий бестіарій", "Лялечка і Мацько", книги мемуарів "Кожен день - інший" та ін."
  
  "думаю, любов - це найкраще, що можна дати дітям."
  
  "Тільки власна еволюція має для нас відчутний сенс. Робота над собою дає справжню радість."
  
  "Тарас Прохасько народився 16 травня 1968 р. в м. Івано-Франківськ... Автор прозових книжок "Інші дні Анни", "FM Галичина", "НепрОсті", "Лексикон таємних знань", "З цього можна зробити кілька оповідань", "Порт Франківськ", "БотакЄ", "Одної і тої самої". У співавторстві з Мар'яною Прохасько видав книжки для дітей "Хто зробить сніг" ("Дитяча книга року BBC-2013"), "Куди зникло море" та "Як зрозуміти козу"."
  
  "Стосунки в родині тримаються на непосяганні на територію іншої людини. Я впевнена, що любов робить людину цілісною. Якщо ж навпаки - руйнує, значить, це не любов."
  
  "прочитала не дуже типову для Стівена Кінга книжку, яка називається "Як писати книжки". Він розчленовує процесс писання на найдрібніші компоненти..."
  
  "Всі сюжети можна знайти у Шекспіра. Їх десять, може, й менше... Головне - не сюжет, а ідея, яку можна сформулювати в одному реченні або, за класикою, у двадцяти п'яти словах. А сюжет має вторинне значення. У ньому я зашифровую свою ідею."
  
  "Моє життєве правило - ніколи не зраджувати того, в чому впевнена на сто відсотків."
  
  "Те, що вимагає від нас певних конкретних дій, є не мрією, а метою. А до будь-якої мети можна дійти."
  
  "Смерть - друга несправедливіть після старості."
  
  "Віра в Бога - те, без чого життя втрачає сенс. Думаю, СЕНС ЖИТТЯ полягає в пошуках. Ми шукаємо його до останніх днів."
  
  "Ірен Роздобудько Народилася 3 листопада 1962 р. у м. Донецьк... Авторка більше 30 книжок, серед яких романи - "Ескорт у смерть", "Гудзик", "Дванадцять, або виховання жінки в умовах, не придатних до життя", "Зів'ялі квіти викидають", "Амулет Паскаля", "Якби", "ЛСД. Ліцей слухняних дружин", "Зроби це ніжно", "Гудзик-2. Десять років по тому" та ін., твори для дітей - "Коли оживають ляльки", "Пригоди на острові Клаварен", "Арсен", автобіографічні "Переформулювання", "Мандрівки без сенсу і моралі", "Одного разу.." та дві збірки поезій."
  
  "Толстой був для мене едукацією християнства... Я усвідомив, що Толстой дійсно зруйнував Росію. Колись я не розумів, чому його звинувачують у цьому, але це правда. Він показав усю абсурдність існування держави, її механізмів. І ця тема лишається мені близькою - прочитайте третій роман з моєї трилогії (Юрій Щербак). Випробування людини владою - одне з найважчих. Майже ніхто не витримує."
  
  "Необов'язково ставати лауреатами Нобелівської премії і писати симфонії. Сенс життя може полягати в нормальному існуванні на основі законів добра і віри."
  
  "Юрій Щербак народився 12 жовтня 1934 р. у м. Київ. Закінчив Київський медичний інститут (фах - санітарний лікар)... Дебют у літературі - повість "Як на війні", потому були роман "Бар'єр несумісності", збірка оповідань і повістей "Маленька футбольна команда", збірка віршів "Фрески і фотографії", роман "Причини і наслідки", повість "Чорнобиль" та романна трилогія - "Час смертохристів", "Час Великої Гри", "Час тирана". Автор книжок публіцистики - The Strategic Role of Ukraine", "Україна: Виклик і вибір. Перспективи України в глобалізованому світі XXI століття.", "Україна в зоні турбулентності" та політичного дослідження "Законотворчість: міжнародна діяльність Верховної Ради України і парламентів світу"."
• 
  Volodymyr Stoyko

  Мені не шкода часу. Я давно зрозумів, що час - це єдине, що ми маємо, що нам дано по-справжньому.
  
  Я ніколи не нехтую можливістю почитати щось із Прохаська. Навіть, якщо це просто інтерв'ю з ним, короткі замітки про життєві правила. Хоча, він і дуже не любить таких питань. Тим не менш, Прохасько не відмовляє співрозмовникам у задоволенні пот��еб пояснень складних речей простими словами. Звісно, не кожен зможе прийняти позицію людини, яка, працюючи біологом у школі, на відкритий урок обрала тему, в центрі якої - антидарвінізм. Але в цьому весь Прохасько.
  
  "RECвізити" - антологія письменницьких голосів, як називає її автор Тетяна Терен - це чудова нагода познайомитися із яскравими представниками шістедисятників, вісімдесятників, Нью-Йоркської групи та сучасних зірок української літератури. Багато з них у всіх на виду, як от Іздрик, Прохасько, Андрухович, Жадан - є центральними особами на літературних вечорах та книжкових форумах, у яких беруть участь. Час інших, видається, вже пройшов. Або ж то лише мої враження, адже ні Віра Вовк, ні Василь Голобородько, ні Анатолій Дімаров, ні Іван Дзюба не грають в рок гуртах, не гастролюють із своїми експериментальними літературними творами закордон і не прагнуть заполонити собою сторінки журнальних видань. На скільки їм дозволяє здоров'я - вони продовжують працювати, "рвучи серце і стікаючи кров'ю" (Дімаров) і, у їхній щирій любові до своєї роботи у мене немає жодного сумніву.
  
  Не те, щоб я критикував сучасних авторів, адже серед старшого покоління теж є достатньо представників із надмірним пафосом щодо своєї особи. Але деякі, будучи незнайомими для мене до того, викликають таку неймовірну прихильність до своєї особи! Як от Анатолій Дімаров, інтерв'ю з яким мені припало до душі найбільше. Можна було б пояснити усе життєвим досвідом, який допомагає людям старшого покоління тримати розмову в спокійному тоні і залишатися максимально чесними, відповідаючи на непрості провокаційні питання. Але, з іншого боку, є той же Павличко, який в досить егоїстичній формі виставляє себе вище колег по літературному ремеслу. Не буду применшувати ролі Дмитра Васильовича, але все ж інтерв'ю з ним - це на 50% оправдання його роботи в рамках комуністичної системи. Про те, що він та Дзюба ішли тим же шляхом боротьби, що і Світличний, Стус, Сверстюк, але мали іншу стратегію для боротьби. На скільки це коректно та справедливо? Важко судити. Інших 50% розмови - це нахваляння про дружбу з Тичиною, Малишком, Рильським, Гончарем, Тарковським. Зрештою, багато сучасних авторів могли і не відбутися, якби не їхнє знайомство із Дмитром Павличком. Але, будучи в такому поважному віці, все ж, можна було б скромніше подавати себе, залишивши епітети поціновувачам, яких у Дмитра Васильовича точно не бракує.
  
  Цей монолог можна продовжувати без кінця краю, адже тем після прочитання обох частин "RECвізити" - безліч. Але, аби не було шкода часу, даного нам по-справдньому, я залишу вам більше цього задоволення від знайомства з дрібними деталями життя ваших улюблених українських авторів.
  
  Тетяна Терен "RECвізити. Антологія письменницьких голосів"
• 
  Inna Zolotar

  RECвізити: антологія письменницьких голосів. Книга 2.
  Друга частина прочиталась ще швидше за попередню. І, перелиснувши останню сторінку, я зрозуміла, що хочу ще, і не тільки письменників, - у нас безліч ще непочутих голосів перекладачів і музикантів, непобачених художників, і ціла "армія" бійців невидимого фронту: режисерів, редакторів, науковців, лікарів і Ко... Сподіваюсь, це тільки початок :)
  Хто здивував? - цього разу, певне, Тарас Прохасько. Перший сюрприз - він не так і не прочитав "Сестер Річинських" Ірини Вільде!, - а так класно лекції читав про неї :D А чому не читав - не розкажу, най інтрига буде :D А друге - він розбив усі "галицькі" стереотипи щодо того, хто в хаті готує і знає, що в холодильнику лежить і буде лежати :D І взагалі, дуже домашній, глибокий і мудрий Прохасько в цій розмові...
  Іздрик мені здався таким ...сумним, і зовсім цього разу не епатажним, а ще я не знала, що він досі живе в Калуші, і незвичним для мене був перелік його улюблених авторів :)
  Галина Пагутяк - це розмова з письменником-інтровертом, якого вдалось розговорити (браво, Тетяна Терен!) ... Пані Галина в розмові категорична і чесна, більш сумна, ніж весела, така справжня, глибока, домашня, і в пухнастому товаристві :)
  А ще були наші метри - Ігор Калинець, якому вірші вже не пишуться, Юрій Мушкетик, якому пишеться, і багато, Юрій Щербак, який і письменник, і політик, і людина, яка точно передбачає майбутнє... І розм��ва з Дмитром Павличком, де, особисто для мене, було забагато "Я" - "Я зробив, я допоміг, я просив..."
  Я не знаю, кого більше в Івані Малковичу, поета чи видавця, але кожного разу після його розповідей мені хочеться перечитати всі його улюблені книжки, і купити всю "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГУ" :) Ця розмова не була винятком, і Вам теж захочеться :)
  А розмову з Маріанною Кіяновською я читала двійчі, і ще буду. Для мене - це людина-океан, океан знань, бачень, поезії, філософії, сенсів і емоцій... Я не знаю, як це все поєднюється в одній тендітній жінці... Багато було про Жовкву, де Маріанна народилась, про віру і традиції, про літературу і філософію, про вимогливість до себе, і інших... Після таких інтерв`ю ще довго залишаеться приємний післясмак, і багато-багато тем для роздумів... В моєму особистому рейтингу - це найкраща розмова цієї книги!
  Ну і крапку в 2 томі (хоча, сподіваюсь, таки три крапки :) ) поставила така цікава, різноманітна і непередбачувана, як і всі її книги, Ірєн Роздобудько :)
  Повторюсь, це маст-рід для тих, кого цікавить власна країна в усіх її проявах! Приємного читання!