Szafa by Olga Tokarczuk

Szafa Reviews

• 
  Introverticheart

  Mów do mnie tak, jak gdyby miał się skończyć czas, a tak tylko potrafi mówić Olga Tokarczuk.
  Prawie zapomniałem, że można opowiadać z taką czułością o rzeczach i ludziach. Zaprawdę, Olga jest czułą narratorką.
• 
  MA

  4,5☆
  
  Niezwykła uczta literacka.
  „Szafa” jest zbiorem trzech krótkich opowiadań. Łączy je (nie)banalna ludzka codzienność.
  „Szafa” - czułe, alegoryczne opowiadanie o krainie utopijnej rzeczywistości, o przestrzeni w nas samych, do której można uciec, by milczeć. By oddychać. By być. Lub nie być w ogóle.
  „Numery” są najbardziej rozległym z opowiadań i przy tym także najbardziej drobiazgowym, i detalicznym. Jest zmysłowe i kojące w sposób szczery, i enigmatyczny.
  Natomiast „Deus ex” jest kwintesencją ludzkości. Przedstawia zmetaforyzowane miliony nierealnych rzeczywistości, wykreowane, by uciec od wyrazistości istnienia.
  Ta książka daje nadzieję na znalezienie w sobie przestrzeni na własną szafę, na czułość i życie.
• 
  Ewa (humanizmowo)

  Czemu to jest tak krótkie!
• 
  Sebastian

  Olga Tokarczuk is a master of short form what was already visible in 'House of Day, House of Night', 'Flights' and 'Bizarre stories'. Three detached short stories composing this brief volume depict how Olga can create from something as ordinary as being a housekeeper in a hotel something transcendent and extra-ordinary. The language is where everything happens, the focused, brief methaphors that communicate much more that could be seen from their length, the detailed descriptions of the characters and their surroundings, the subtle word plays and the mindful attention to the direction of each of these peculiar stories.
  
  I hope the volume will get translated into English soon but for the ones curious here is the first short story 'The Wardrobe' which can give you an indication of what to expect from Olga's exquisite writing:
  https://stingingfly.org/2013/06/01/th....
• 
  kinia ✿

  jestem pod wrażeniem
• 
  Настасія Євдокимова

  Колись я собі вигадала, що моїм обовʼязковим весняним ритуалом буде читання Ольги Токарчук. Лише тому, що мені подобається авторка. А її книжок й перекладів українською мені стане на кілька років.
  
  «Шафа» Ольги Токарчук — 50-сторінкова збірка оповідань на вечір. Якщо ви досі не читали Токарчук, то починати варто саме з цих текстів. Три оповідання про важливі для героїв речі, про речі, які оточують і виконують надфункцію, про речі, які герої люблять по-справжньому, до яких вони прихильні, які вони цінують.
  
  «Шафа» — обʼєкт, який придбали для нового житла, елемент інтерʼєру, місце, де збергіють речі. Але в одну мить навіть звичайна шафа може стати чимось більшим: щойно ти вперше у ній заховаєшся, закриєшся, ізолюєшся.
  
  «Колись я прокинулася вночі з якогось сну, важкого, як задушне повітря, і жадала Шафи, як мужчини».
  
  «Готель» — оповідання про те, що готельна покоївка насправді володіє цілим всесвітом. Вона знає все про кожен із номерів, з одного погляду розуміє все про побут, статус і звички постояльців — чистота майже відсутніх японців й балаган молодих американців, вона фантазує й аналізує, вона не просто прибирає у номерах, вона повертає їм їхню сутність, її робота — важлива місія.
  
  «Рештки залишеної тут особистості попереднього гостя треба здолати власною безособовістю. Для цього існує Перетворення. Я повинна не тільки стерти ганчіркою залишки відбиття того обличчя у дзеркалі, а й заповнити дзеркало власною біло-рожевою безликістю. Той запах, залишений внаслідок неуважності й поспіху, я мушу заглушити своїм браком запаху. Для цього я тут як особа офіційна, а ��ому взагалі не надто конкретна».
  
  Світ речей у оповіданні «Deus ex» виникає у світі компʼютерної реальності, але чи залишається там?
  
«Але чи можна казати хоч про якісь межі, коли твориш світи?»
  
  Як каже літературознавиця Богдана Романцова: «проза Токарчук чуттєва і чутлива». Проза Токарчук про деталі, у яких хочеться розчинитися.
  
• 
  Riel

  Zdecydowanie wolę Tokarczuk w dłuższej formie, co nie zmienia faktu, że te opowiadania były bardzo dobre, tylko niestety bardzo krótkie.
• 
  Martina Rizova

  Вероятно не бях готова за подобно четиво: дълбочината му изискваше повече време, повече усилие, повече съзерцание в това кои сме и какво означаваме.
  
  Разказите на Олга Токарчук представят един свят, в който обектите са и съдържащи, и съдържими. Съдържат нас, но и се съдържат в нас — преки носители са на качества, които притежаваме. Същевременно обаче те превземат фантазиите ни и се превръщат в основни пунктове на идентичността: „гардеробът“, в който избираме да се настаним, всъщност сме самите ние. Сенките му са нашите собствени сенки, а дрехите — бариерата между външния и вътрешния ни свят, която ясно си поставяме, щом излезем от него.
  
  „Гардеробите“ ни обаче понякога са прашни, „старомодни“ според настоящето, пряко свързани с вкопчилото се в нас минало, от което старателно се опитваме да се отървем; стараем се да бъдем далеч, да поставим граници, да отделим личното от „чуждото“ (онова, което не желаем да бъдем), като преместим „мръсния гардероб“ в коридора, далеч от покоите си, далеч от себе си. Подминаваме го с месеци, с години... преструваме се, че не съществува. Вкопчваме се в друга част от интериора, докато не претърпим промени. Докато все пак не решим да се вгледаме смело в себе си и да се погрижим за този „гардероб“ — да избършем напластилата се прах, да го пребоядисаме. Да му дадем разбиране и да заявим, че (въпреки всичко) той все още има място тук. Само тогава именно в този „гардероб“ съществува място за обичане. Вече има място за двама.
• 
  amela

  4,75
  to było i jest piękne
• 
  Omisztal

  4,25 Pani Olgo, kocham Panią.
• 
  wiktoria

  3.75
• 
  julia

  4.85
• 
  Kinga (Imbirowa o książkach)

  Od teraz z czystym sumieniem mogę powiedzieć:
  
  Tak, czytałam coś Olgi Tokarczuk.
  
  Nie jest istotne, że to coś liczyło zaledwie czterdzieści sześć stron.
  
  Jakie są moje wrażenia? Jestem zauroczona stylem pisania autorki. Dobór słów, zwracanie uwagi na pozornie nic nieznaczące detale i taka ogólna zabawa treścią - mnie to kupiło. Ale, ale! Niestety nie spodobało mi się to, w jaki sposób nasza noblistka zakończyła poszczególne opowiadania. Może to kwestia krótkiej formy a może nie tego po prostu oczekiwałam? Tak czy siak, na pewno sięgnę po coś jeszcze Olgi Tokarczuk. Co polecacie?
  
  Ja polecam opowiadanie pt.: Numery. Genialne! Pięć na pięć gwiazdek. Pierwsze opowiadanie to takie 4/5 a trzecie 3/5, co daje średnią 4/5 gwiazdek.
  
  "Że rozpadamy się z każdą chwilą. Żyjąc umieramy." - normalnie idealny cytat na nagrobek ;)
• 
  Paulina Łucek

  "I zobaczył D.,że nic nie był dobre, więc wstał i wyjrzał przez okno, gdzie usychający z pragnienia świat czekał na deszcz."
• 
  Julia_J

  Za jakis czas przeczytam to ponownie i może w tedy będę wiedziała bardziej co moge o tej książce powiedzieć. Nie odbieram tej książce nic z jej wielkości, wspaniałości i wysokiego poziomu. Cieszę się że zrozumiałam chociaż to co było tam napisane!
• 
  wera

  to było tak komfortowe...
  pozytywnie zaskoczyłam się stylem pisania pani Olgi, nie spodziewałam się ze tak mocno do mnie trafi;
  te opowiadania są takie otulające, niesamowicie przemyślane, skłaniaj��ce do refleksji
  coś pięknego
• 
  absurdliteracki

  nie spodziewałam się tego, ale jestem zachwycona, językowo strasznie satysfakcjonujące opowiadania (zwłaszcza „Szafa” i „Numery”) i napakowana materiałem do przemyśleń
• 
  Julia

  3.75 buja
• 
  Sonicniezladupa

  niezwykle komfortowe doświadczenie
• 
  ciagle_czytam Marta

  Jakie to było smaczne, otulające, jakbym mościła swoje ciało w wygodnych ramionach fotela a swoją duszę w słowach żyjących w tej cienkiej ale jakże bogatej w treść książce.
  
  Trzy opowiadania, trzy różne charaktery ale wspólny mianownik to emocje, które krzyczą miękko z tej książki do czytelnika. Wołają i zapraszają aby usiąść, wyłączyć się i przeżywać. Przeżywać życie.
  
  Tak dobrze mi się robiło gdy mogłam razem z autorką skraść chwilę swojego życia i dać się ponieść jej wyobraźni języka, pisanego słowa, które stworzyło świat.
  
  Chce się napisać "czytajcie bo warto" banalny to slogan ale bardzo prawdziwy i na miejscu. Czytajcie.
• 
  natala:))

  jestem absolutnie zafascynowana stylem
• 
  julka

  2,75
• 
  bartek

  bylo to moje pierwsze spotkanie z Olgą Tokarczuk - baardzo pozytywne. zbiór trzech krotkich opowiadan, ktore według mnie sa trafne, przemyslane i swietne!
• 
  Miku

  "Szafa" Olgi Tokarczuk składa się z trzech opowiadań - tytułowe, Numery oraz Deus ex. Są one na tyle krótkie, że nie będę się na ich temat rozpisywać.
  
  Jakie mam wrażenia? Po pierwsze, jeśli ktoś chce zacząć przygodę z Tokarczuk to śmiało może spróbować tę pozycję. Język jest prosty, zrozumiały oraz budzi wyobraźnię. Po drugie, te trzy opowiadania charakteryzuje to, że wybrzmiewa z nich ogromna wrażliwość, czułość i wiele ciepłych emocji na przedmioty czy pomieszczenia, o których nie myślałam, że można w taki sposób pisać. Po trzecie, właśnie zaskakujące jest to jak pięknie zostały opisane tak przyziemne sprawy jak chociażby sprzątanie pokoju hotelowego. Wymaga to olbrzymiej wrażliwości, empatii i wyobraźni.
  
  Te opowiadania są warte uwagi, aż szkoda, że były tak krótkie.
• 
  zuza

  3.5
• 
  Georgi

  Малко повече магия очаквах сякаш от тези разкази, но пък изданието наистина е чудно хубаво и графичното оформление допринася значително за цялостното усещане.
• 
  Sepehr Omidvaar

  "هر آنچه قابل تصور است نوعی از حقیقت است"
  ویلیام بلیک
  
  
  
• 
  weronica

  tak niesamowicie inteligentna, wręcz piekielnie inteligentna w swojej prawdziwości, choć przykrytej metaforami, jakimi są te historie. I omg powiedzcie mi, że takie pokojówki, jak ta z „Numerów” istnieją, bo jeśli tak to - zazdroszczę im.✨
• 
  Pola Cisoń

  wow to było naprawdę dobre
• 
  Daria

  Przeczytałam, spróbowałam i wow to było ciekawe
  Pierwsze opowiadanie : spoko, bez większych fanfarów.
  Drugie opowiadanie: było super! Podobała mi całą otoczka i puenta.
  Trzecie opowiadanie: trochę do mnie nie przemówiło, chociaż jak czytałam opinie innych to widzę w nim jakąś głębię.
  
  Czułam niekiedy, że opowieści mają swoje większe przesłania i frustrujące było, że niektórych nie mogłam odkryć. Ogólnie od całej książki czuje taką inteligencje and I feel kinda smart
  
  Ale tak ogólnie to nie wiem czy takie książki są już dla mnie, ale warto było spróbować