Cultural Memory and Western Civilization: Functions, Media, Archives by Aleida Assmann

Cultural Memory and Western Civilization: Functions, Media, Archives Reviews

• 
  Tijana

  Jedini čitalački problem s ovom knjigom jeste što zapravo sadrži više sasvim različitih manjih studija i bar tri osnovna pristupa konceptima pamćenja, sećanja i kulturnog pamćenja. I super je što su Prostori sećanja tako sveobuhvatna knjiga koja sadrži i biološki i psihološki i kulturološki pristup pamćenju i mini-studije o sećanju kod raznih autora, na desetine njih, od Šekspira preko Kiša do Anselma Kifera, ali prosto je previše zasitna i ne može se čitati u komadu, osim na silu i pod spoljnim pritiskom, i tako se moje čitanje oteglo sve do danas.
• 
  Denise Michelle

  A vividly written book about cultural memory with loads of examples and clear explanations. Especially the part about memory places and places of memory was highly interesting. A book that shouldn't be missing in the bookcase of historians and people who are interested in the formation of collective memories of societies and cultures.
• 
  Guilherme Smee

  Já havia lido os primeiros capítulos deste livro para as aulas do PPG no início do ano passado, que considerei sensacionais e até desenvolvi um post que envolvia fama e memória dos mortos nos quadrinhos. Mas quando resolvi continuar a lê-lo, me deparei com uma extensa e enfadonha análise de sonetos de Shakespeare e poemas de Wordsworth, o que me fez abandonar o livro. Esse mês, ouvi uma das professoras do PPG dizer que este é um dos, senão O livro-base do nosso programa. Ok, hora de dar mais uma chance e ver o que ele tinha a oferecer para além dos capítulos dos escritores. Então me deparei com um rico tesouro de teorias sobre a memória, que eu deveria ter valorizado mais. Principalmente a segunda parte desse livro que fala sobre os meios de recordação. Uma parte que adorei foram os estabilizadores de memória que Aleida Assmann estabelece, algo importantíssimo para esse estudo. O livro me lembrou outro livro sobre memória que gostei muito que foi o A Memória Saturada, de Régine Robin, com um conteúdo muito parecido e também foi trazido ao Brasil pela Editora Unicamp, o que me fez ir ao site da Editora e encomendar três livros, este, de Assmann, incluído. A lição que Aleida deixa neste livro é que não se deve estudar a memória em si nas humanidades, como se estuda nas neurociências, por exemplo. Mais importante e primordial para a nossa cultura do que a memória em si, são as nossas recordações, sejam elas individuais ou coletivas.
• 
  Юлія Гордійченко

  Якщо людська пам'ять не довготривала, то чи культурна пам'ять може існувати довше? і Що це взагалі таке?
  
  Читаючи текст, мені було важливо зрозуміти для себе, за які місця, артефакти, історію, спогади, тексти ми зараз боремося з росією. Бо вони є ключовими при формуванні нас, як ідентичностей, нашої нації та визначають майбутнє. Авторка наводить, дуже часто, приклад Голокосту і місць, які з ним пов'язані. Це місця-страждання і люди, які його пережили, не можуть нічого про нього сказати, бо страждання законсервоване у собі, не вистачить слів, аби його описати і донести реципієнтові. Так само і місця (Аушвіц, Бухенвальд, Бабин Яр) не можуть бути музеями, бо це надто висока концентрація болю і горя, щоб просто відвідувачі це зрозуміли. Тут цікаво було прослідкувати аналогію з Бучею, Маріуполем - як нам будувати політику пам'яті у майбутньому (та і зараз), які це мають бути форми мистецтва, урбанізму чи політики, аби запам'ятати, оформити, передати у майбутнє? Адже це не просто окуповані місця, це вже простори спогаду.
  
  Цінний та глибинний текст, адже тут і про філософію, архітектуру, літературу, війни, нації, людину. Ми всі - згустки спогадів, всі шукаємо втрачений час, всі боїмося загубити пам'ять.
  
  Ключова фраза для мене з тексту: "Кістяк ідентичності, нова самосвідомість спираються не на силу, а на сенси". Саме в цьому і є наша перемога над росією.
• 
  jose coimbra

  "‘O passado recordado’ não é para ser confundido com o conhecimento geral desinteressado do passado que denominamos ‘história’. Ele sempre está relacionado com os projetos identitários, com as interpretações do presente e as pretensões de validade. Assim, a reflexão sobre a recordação conduz ao cerne da reflexão sobre motivação política e formação da identidade nacional".
  
  "O problema da tradição - e com ele o problema da memória cultural - torna-se muito mais complexo no momento em que não se trata mais de anotar e ler contra o esquecimento, mas de incorporar esse esquecimento como elemento constitutivo no processo de transmitir e legar coisas do passado".
• 
  Babetik

  Niektoré pasáže zbytočne naťahované a (s)komplikované. Dôležité myšlienky treba z toho prebytočného balastu ťahať pomaly a opatrne ako archeológ. Kniha je to dôležitá a kľúčová ale keby tam bolo o 50% básničiek a esejistických kapitol menej, vôbec by som sa nehnevala. Miestami je to čistý intelektuálny výron.