| Title | : | Le Régiment immortel ou La guerre sacrée de Poutine |
| Author | : | |
| Rating | : | |
| ISBN | : | 2850611859 |
| ISBN-10 | : | 9782850611858 |
| Language | : | French |
| Format Type | : | Paperback |
| Number of Pages | : | 283 |
| Publication | : | First published January 1, 2019 |
Réédition poche augmentée d'une postface inédite. " Avez-vous entendu parler du fusil de Tchekhov ? Il s'agit d'un principe dramaturgique énoncé par le grand écrivain russe, selon lequel tout détail mémorable dans un récit de fiction doit être nécessaire et irremplaçable. "Si, dans le premier acte, vous dites qu'il y a un fusil accroché au mur, écrivait-il, alors il faut absolument qu'un coup de feu soit tiré avec au deuxième ou au troisième acte. S'il n'est pas destiné à être utilisé, il n'a rien à faire là.'
Le Régiment immortel décrit ce "fusil de Tchekhov' qui, en 2019, était encore accroché au mur. Je décris dans ces pages la formation d'une nouvelle identité russe qui s'organise autour de la victoire remportée à l'issue de la "Grande guerre patriotique' (1941-1945), la création d'un nouveau récit national basé sur de multiples omissions et mensonges, la militarisation de la nation entière – à commencer par les enfants –, les aspirations impérialistes visant à élargir autant que possible la sphère d'influence russe, le culte païen du "peuple éternel et invincible' et la haine de l'Ukraine et de l'Occident. Ce fusil était devant nous. Il aurait dû nous sauter aux yeux. Pourtant, nos politiques n'ont rien vu venir, débattant sereinement avec Vladimir Poutine de la sécurité européenne, multipliant les échanges commerciaux et culturels, sans comprendre que la nuit noire allait bientôt s'abattre sur la Russie, capable d'entraîner dans l'abîme non seulement l'Ukraine, mais également nos autres voisins. L'Ukraine est à feu et à sang, le fusil a servi. "
Galia Ackerman, mars 2022
___________________________________________
" Un livre indispensable pour comprendre les ressorts d'une politique identitaire et belliqueuse. " Michel Eltchaninoff, Philosophie Magazine
" A lire absolument si vous vous intéressez à la Russie. " Télématin, France 2
" [Galia Ackerman] démontre comment les "technologues politiques" du Kremlin ont accaparé le Régiment immortel, "apothéose païenne du culte de la nation", pour l'accorder à la nouvelle idéologie de l'État russe basée sur un patriotisme effréné et une militarisation sans précédent. " Isabelle Mandraud, Le Monde
" Le Régiment Immortel éclaire, à la lumière de sa longue histoire, la "folie ultra nationaliste" d'un pays où règne encore le soviétisme - l'appareil autoritaire -, mais délesté de son essence communiste " Jean-Marie Durand, Télérama
" Un livre formidable et passablement inquiétant. [...] Il faut absolument [le] lire. " RFI
" C'est l'évolution de la Russie poutinienne que décrit Galia Ackerman dans un tableau impressionnant et remarquablement documenté. " Etudes
" Une enquête intellectuelle passionnante. (...) Courez acheter ce livre lumineux, complet et précis. " Michel Eltchaninoff, Les Nouveaux dissidents
" Dans son livre Le Régiment Immortel , l'historienne Galia Ackerman (...) analyse le piège mental créé par Poutine. En réécrivant l'histoire du vingtième siècle, ce dernier a produit la vision délirante d'une Russie combattant de nouveau le "fascisme" en Ukraine -- comme si le fait de revivre, en permanence, la "Grande Guerre patriotique" de 1941-1945 était le seul moyen de rallier son peuple. " Nathalie Nougareyde, The Guardian
" Un captivant essai. " L'Express
" Dans Le Régiment Immortel , Galia Ackerman revient sur les relations de la Russie à son Histoire, à partir des commémorations du 9 mai, [et] analyse surtout la récupération politique qui en est faite par Vladimir Poutine, plus de 70 ans après. " Olivia Gesbert, France Culture
" Un essai profond et instructif. " Laure Mandeville, Le Figaro
" L'histoire du Régiment Immortel peut être considérée comme l'allégorie de ce qui est arrivé à la Russie depuis que Poutine y a imposé un tournant politique décisif. " Brice Couturier, France Culture
" Le livre de Galia Ackerman permet bien de mettre à nu le travail de construction d'une nouvelle idéologie d'État qui est actuellement conduit en Russie, au prix parfois d'une réécriture de l'histoire. " Alain Guillemoles, La Croix
" Spécialiste de l'Ukraine, de la Russie post-soviétique et de son idéologie officielle, [Galia Ackerman] analyse dans ce livre passionnant l'utilisation très politique par Poutine de la victoire sur le nazisme. " Politis
" Galia Ackerman propose un essai aussi cohérent dans la thèse qu'il défend que large dans les aspects qu'il envisage. " La Vie des idées
" Magistral. " The Conversation
" (...) Indispensable pour comprendre la Russie actuelle mais aussi pour défaire les rouages de l'idéologie poutinienne. " Emmanuel Languille, Fnac Nantes
Le Régiment immortel ou La guerre sacrée de Poutine Reviews
-
Книжка написана в 2018-19 рр. Наприкінці авторка щиро пише: "Кремлівські пропагандисти [після 2014 р.] абсолютно відверті, в їхньому тоні дедалі більше злоби, немов Росія готується провадити широкий наступ на Україну."
24 лютого 2022 року "немов" змінилося на "тому що".
Книжка шикарна! Друга книга Аккерман, яку я читав. Першою була
Пройти крізь Чорнобиль. І обидві - неймовірні. Це не просто нон-фікшн для людей, що не орієнтуються в темі. Тут є цікаві - і деколи несподівані! - висновки, навіть якщо ви і раніше цікавилися історичною політикою Росії після 1991 р.
Детальніше напишу згодом. -
Книжка простежує розвиток месіанства в Росії від середньовічної ідеї "Святої Русі" до "Безсмертного полку" наших днів, і робить це достатньо переконливо.
Втім, загроза бачиться не в самій ідеї обраності, врешті-решт вона властива й ортодоксальним євреям, а в державному устрої, який раз у раз перетворює її на засіб для мобілізації та мілітаризації підвладного населення. Головна проблема Росії на протязі всієї її історії – це відсутність політичних свобод і можливостей впливати на владу, яка там традиційно тяжіє до жорстокості й деспотизму. Месіанські ідеї бродять у кожному народі, і кожен можна розбестити, коли дозволити якомусь негіднику безмежно владарювати над ним. І якщо у державі не передбачено жодного запобіжного механізму проти узурпації, коли там немає виборів, вільних ЗМІ та сильної опозиції, то рано чи пізно «обраний» народ, відчувши свою перевагу над іншими, почне нав’язувати їм свою волю, і швидше за все військовим шляхом. Росія щоразу наступає на ці граблі і йде черговим історичним колом, приносячи безліч горя собі і своїм черговим жертвам. Припинити це може лише переформатування останньої європейської імперії, перетворення її на справжню федерацію, а не сувору владну вертикаль із купкою небожителів на верхівці.
Загалом книга цілком надається як попередження, яке, на жаль, стало дійсністю. І хоча деякі її висновки, наприклад щодо могутності російської армії, вже спростувала історія, вона все одно не втрачає актуальності і здатна здивувати цікавими фактами, здається, вперше зібраними під однією обкладинкою. Єдине, що зіпсувало загальне враження від книги, це її справді жахливе видання. Давно мені не траплялося такої кількості орфографічних і стилістичних помилок, такого кострубатого перекладу.
Навіть прикро за видавця. -
I am obviously having “a month of bad books,” give me a hug.
I did not understand what was the purpose of this book. It is a short book, and almost everything there is pretty much correct (except for some strange bullshit in some places), but I felt mostly increasing irritation reading it. What did the author want to show her readers? It’s neither educational nor analytical. The book looks like a collection of well-known facts about the recent history of Russia that everybody who can read or watch TV already knows from the most basic news material. Shortened to an essay and published on an Internet blog, it might be good as a short introduction to the true nature of Russia that could probably be useful for people who just learned about the existence of real, warmongering, aggressive, imperial Russia, not only Russia of ballet, Tolstoy, and Tchaikovsky, but… seriously? Everything is so superficial and randomly glued together that I have no idea to whom this book can be even recommended.
There are mostly no author’s own thoughts in the compilation, which is a good thing, because when she indeed tries to express her own opinions, I raised eyebrows. For example, I was amazed by her fleeting remarks about the reasons for Борис Ельцин’s victory in 1996:
“За кілька місяців до президентських виборів Єльцин не мав підтримки серед населення. Рівень його популярності коливався на рівні 3–4%, і він не бажав виставляти свою кандидатуру. Але для тих, хто щойно придбав величезні підприємства завдяки приватизації, проведеної без конкуренції та за сміховинні гроші, було життєво важливим, щоб президент лишався на місці. Адже хтозна? Новий уряд міг би поставити під сумнів ці набуті нечесним шляхом статки.
Тоді сім великих банкірів та промисловців сформували групу підтримки Єльцина і вдалися до широкого використання нових «політичних технологій», імпортованих зі США, щоб надати Єльцину образ президента — захисника демократії та інтересів простих громадян. Оскільки завдання було майже неможливим, spin doctors, найняті людьми, наближеними до президента, з допомогою олігархів стали радше дияволізувати комуніста Геннадія Зюганова, головного конкурента Єльцина. В цей проект укинули значні кошти. Протягом кількох місяців група талановитих журналістів публікувала щотижневу газету «Не дай Бог!» тиражем 10 млн примірників, яка мала лише дискредитувати комуністів. На шпальтах цієї газети пояснювали, що їхня перемога означатиме кривавий терор, чистки сталінського типу, громадянську війну і голод. Пригадую, в одному випуску опублікували фото Бриджіт Бардо з трохи схвильованим виразом обличчя і написом: «Я молю Бога, щоб Росія не потрапила в руки комуністів!» В інтерв’ю, ілюстрованому цим фото, актриса стверджувала, що, на її думку, «комунізм був набагато небезпечнішим за нацизм». Паралельно олігархи, що диктували свої погляди великим національним телеканалам, обмежили доступ представникам опозиції. Саме внаслідок цієї почасти брехливої кампанії (обрання Зюганова безперечно уповільнило б темп реформ і зменшило б деякі надуживання, але аж ніяк не скінчилося б повторенням сталінських жахіть!) Єльцина переобрали на другий термін. Згодом ці методи комунікації дали змогу олігарху Борису Березовському, що контролював ОРТ, один із найважливіших російських телеканалів, висловити такий жарт: «Дайте мені телеканал, і за півроку я зроблю так, що президентом Росії оберуть мавпу!»”
Another “personal observation” that demonstrates how wretched her own ideas really are:
“Незалежність тільки-но проголосили, проте я була вражена швидкістю, з якою Росія й Україна віддалялись одна від одної. Можна було б говорити про розлучене подружжя: ще вчора вони разом спали, їли, їздили у відпустку, поділяли тисячі спогадів. І ось за ніч стали чужими одне одному. Ще трохи — і дійшло б до ненависті!
Тієї пори інтелектуальне життя в Росії кипіло: перебудова дала змогу відкрити нових письменників, режисерів, мислителів. Та, коли я запитувала моїх нових українських друзів, чи вони читали таку книжку або чи бачили такий фільм, відповідь майже завжди була негативна. Вони читали тільки українських письменників, не доступних мені за браком знання мови (всупереч дуже поширеній ідеї про близькість російської та української, ці мови не менш далекі одна від одної, ніж, скажімо, французька від португальської), та західних авторів в оригіналі або в українському, інколи російському, перекладі.
Протягом тих років я часто їздила до Москви. Там теж зникла всяка цікавість до України. Той самий феномен виявився в Грузії і балтійських країнах, в Азербайджані та Узбекистані, — одне слово, в усіх колишніх совєтських республіках. Та начебто дружба народів розпалась, як карткова хатка. В’язні, що багато років жили в одній камері, перестали бути друзями, тільки-но вийшли за браму своєї в’язниці.”
Seriously? SERIOUSLY?! What exactly have I just read?! Is this indeed a former Soviet Jew talking?
(Galia Ackerman is a French journalist of Jewish-Russian origin (who was born and studied in Moscow, emigrated to Israel in 1973 and then to France in 1984). She is also a translator from Russian into French, including Anna Politkovskaya’s books.)
Well, I wasn’t even angry at this because it was obvious to me by this point that the author is just not very… intellectual, let’s say it. She definitely has a correct understanding of Russia in general and supports Ukraine and the democratic aspirations of all former Russian colonies, blah-blah-blah, and the book is OK when she sticks to pure facts (“the most basic news material” — if you ever need them…), but I’d rather not read all this in such a primitive form and together with author’s personal opinions. -
Позаминулого місяця мене настільки вразила книжка #галяаккерман «Пройти крізь Чорнобиль», що вирішив прочитати її другу книжку. Назва складається з двох речень: перше я асоціював із російським пабєдобєсієм; як виявилося, дарма, бо це — книжка про передумови російсько-української війни й саму російсько-українську війну; чим вона є для Путіна. Хоча пабєдобєсіє тут теж згадано.
Чимось н��гадує «Путінократію» Райтшустера, тільки з більш удалим поглядом, оскільки написана й опублікована вже під час російсько-української війни. Не помітив тут, на щастя, Каспарова і Піонтковського, втім помітив Прілєпіна — дослідження таке дослідження; мабуть, потрібно для своєї авдиторії досліджути й ґатунки лайна, з чим авторка й упоралася, назвавши лайно лайном.
Позитивно згадано Революцію Гідності. Згадано, що Галя прекрасно почувала себе в Україні й розумілася з людьми. Прекрасно відгукується про Києво-Могилянську академію, де читала лекції після початку війни. Також наявна теза про те, що для певних прошарків населення Сходу України совок був моментом слави.
Словом, те чого не було в Чорнобилі, але було в Маріуполі (уточню, що я не про міста, а про книжки). Тобто, гадаю, що ця книжка для України нині не є особливо актуальною. Але якщо хтось досі не читав книжки на таку тематику, то почитати, гадаю, можна; попередньо критично налаштувавшись. -
Книга хороша, але переклад і редактура жахливі
